395
Бути дисциплінованою – завжди в тренді. Моя шкільна історія_#2. Ірина Новомлинська Фелик
Продовжуємо розпитувати батьків наших учнів про їх шкільні пригоди. Спогади – це так круто! Особливо, коли їх є з ким розділити та є можливість спроектувати на сьогодення.
Ірина Новомлинська Фелик, мама нашої першокласниці Ліани в КМДШ_Київ
Я народилася і виросла у Тернополі. Моє шкільне життя було розділено на дві школи. У початкових класах мама віддала мене до школи мистецтв, де окрім стандартних предметів було багато занять мистецького характеру – вокал, музика, хореографія, малювання… З раннього дитинства я співала тому мама вирішила, що цей навчальний заклад саме для мене.
Після трьох років навчання у школі мистецтв ми зрозуміли, що хочеться більше уваги приділяти ще й точним наукам. Тому перейшли в загальноосвітню школу, що знаходилася поряд з домівкою. Сьогодні ситуація повторюється, адже КМДШ і наш будинок знаходяться в радіусі кількох метрів одне від одного.
Моя мама завжди все робила для того, щоб я розвивала в собі різні таланти. Пам’ятаю, ще тоді кожен мій день був навантажений різними справами. Я була як доросла, зайнята з ранку до вечора – спочатку в школі, потім одні гуртки, інші, домашні завдання… Мені не було складно, як може здатися на перший погляд. Я любила те, чим займалась, любила навчання, завжди намагалася бути у всьому кращою! Залюбки пробувала щось нове, займалася бальними танцями, грала на фортепіано, а співаю й дотепер. Сьогодні я є солісткою гурту Selfy.
Я вдячна батькам за те, що давали мені можливість розвиватися у різних напрямках. Дитину треба залучати і розвивати її цікавість до світу, особливо у початковій школі.
Навчання&час для друзів
Я була дуже активною та притягувала до себе чудових людей, а у школі завжди більше дружила з хлопцями. Пам’ятаю, як у 5 класі був такий випадок, коли в мене закохалися два найкращих друга. Одного разу вони проводжали мене додому, один ніс потрфель, інший розказував веселі історії. І ось під під’їздом вони зізналися, що обоє мене люблять. Я розсміялася і втекла додому. Яке там кохання у п’ятому класі ще й з моїм графіком 😊 Проте після цього хлопці не перестали зі мною дружити і ми дружимо дотепер.
Діти – відображення стилю життя батьків
До речі, маючи вже свою сім‘ю, я наслідую приклад своєї мами. Стараюсь заохочувати донечок і допомагаю їм знаходити себе. Моя старша, Ліана, любить художню гімнастику, балет, фігурне катання. Зараз вона висловила бажання, що хоче співати як мама. Будемо над цим думати. Подобається прислів’я: Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе.
Навички
І в школі, а згодом і в університеті жоден захід не проходив без моєї участі. Всі знають мене як активістку. Сьогодні часто задумуюся, як мені вдавалося стільки встигати в навчанні та творчості. Думаю, все завдяки самодисципліні. Коли дитина зайнята, вчиться організувати свій час, займається різними видами спорту, гуртками, це допомагає ставати більш цілеспрямованою та зібраною. А ще це допомагає досягати поставлених цілей. Перевірено!
Бачу на прикладі доньки, що велику роль у розвитку самодисципліни відіграє тьютор, який слідкує за динамікою розвитку дитини, може підказати, вислухати, завжди готовий підтримати.
Розвиток талантів – завдання школи чи лише батьків?
Для мене важливо, щоб не тільки батьки, а й школа розвивала таланти дітей. Я вважаю, що вчителі – це в першу чергу чудові психологи. Вони мають відчувати настрій дитини, її бажання, схильності, таланти, вони мають бути лояльними до дітей. У шкільному віці я часто їздила на різні змагання, могла пропустити певні уроки, проте ніколи вчителі не докоряли цим, а навпаки допомагали.
Вчитель – це особлива людина, від якої залежить, чи матиме дитина жагу до знань та вмінь чи ні. Мені подобається, що в моєї дитини горять очі, коли вона приходить зі школи і розповідає, що нового вивчили в КМДШ, що робили, як гралися. До речі, це теж не менш важливо, адже в першому класі потрібно подавати матеріал трішечки у формі гри, щоб не відбити інтерес до подальшого навчання.
Тому я із задоволенням спостерігаю за своєю донечкою і дуже щаслива, що вона ще така маленька, але їй вже так цікаво пізнавати цей світ.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
