97
«Функція розвитку суб’єкта походить від творчості». Естонський вчений Юло Вооглайд про принципи організації навчальних процесів у школі
«Вчитель повинен бути здатним обміркувати, як зробити так, щоб НЕ вирішувати ті питання, які можуть вирішувати діти.»
24-25 листопада у Креативній Міжнародній Дитячій Школі Києва пройшов інтенсив від відомого естонського мислителя, науковця, політика, соціолога, викладача та почесного професора Тартуського університету – Юло Вооглайда. Захід відбувся у партнерстві з Києво-Могилянською Академією та проектом Think Camp.
За методикою Вооглайда викладають у багатьох школах Естонії. Вчений організував унікальну у своїй країні Лабораторію соціології масових комунікацій при Тартуському університеті, також він є президентом Римського клубу Естонії. Мислитель переконаний, що знання не мають цінності без їх розуміння та практичного застосування, а головна мета організації навчального процесу в школі – розвиток дитини і виховання справжнього громадянина.
В інтерв’ю спеціально для КМДШ Юло Вооглайд ділиться принципами організації навчального процесу в його школах, розповідає про те, яким повинен бути справжній вчитель, про роль сім’ї в житті школи, про фактори, що сприяють розвитку дитини та про те, у чому справжня цінність знань.
1. Розкажіть про важливість участі дітей у житті школи.
Хороша школа там, де поважають людину, де є порядок і правила, яких всі дотримуються, де є свобода. Функція розвитку суб’єкта походить від творчості, а творчість, у свою чергу, передбачає свободу вибору. Користуватися свободою можна тільки тоді, коли є порядок.
Я переконаний, що не можна говорити дітям те, що вони можуть придумати самостійно. Наприклад, куди поїхати на екскурсію. Як правило, це вирішують вчителі, але навіщо? Можна поставити дітям запитання – де ви вже були, куди зараз доцільно поїхати, що ми там побачимо, що там буде цікавого, які ще є можливості.
Вчитель повинен бути здатним обміркувати, як зробити так, щоб НЕ вирішувати ті питання, які можуть вирішувати діти. Якщо дотримуватися цього принципу, діти ростимуть як на дріжджах.
2. В одному інтерв’ю ви говорили, що оцінки не несуть повної інформації. Чому?
По-перше, ніхто не знає, що таке оцінка і що насправді оцінюється. Якщо дитина знає все, а нічого не розуміє, хіба можна ставити 5? Не можна. Якщо все знає, а користуватися знанням не може, хіба це може бути підставою для похвали? Ні.
Деякі вчителі ставлять оцінки тому, що вимагають батьки. Але насправді батьки також не знають, про що говорить оцінка. Оцінювання – стара система, це батіг в руках вчителя, однак вчитель в основному б’є по собі. Звичайно, повинен бути зворотній зв’язок, але як характеристика процесу. Самі по собі оцінки не несуть повної інформації.
Справжня цінність знань – у вмінні та розумінні. Якщо оцінюється тільки наявність знань і більше нічого – це шкідливо. Думаю, що кожна дитина заслуговує на те, щоб її хвалили, але найцінніша похвала тоді, коли людина змогла перевершити себе в чомусь.
3. Як правильно підтримувати інтерес дитини до навчання?
Інтерес – дуже важливий фактор розвитку людини на всіх етапах її життя. Важливо постійно зберігати цікавість до себе, до інших людей, до життя. Дуже цінно знайти те, на що природа чи Бог були щедрі. Це не так просто, іноді потрібно спробувати перше, друге, десяте, але хто шукає – той знаходить. Наступний етап – допомогти дитині зосередитися на тому, що їй цікаво, виховати силу волі не кинути все та дійти до кінця.
Одна із проблем у сфері освіти полягає в тому, що сьогодні дуже багато говорять про інтерес, проте сам по собі він ні до чого не приводить.
Потрібна єдність інтересу, волі і віри в те, що ми зможемо, що працюємо в правильному напрямку, що доведемо справу до кінця.
4. Сьогодні в багатьох школах викладають за методикою Вооглайда. Назвіть головні відмінності вашої методики від загальноприйнятої.
1) Вчитель – найголовніший у школі. І педагоги «середнього рівня» нам не підходять, нам підходять тільки дивовижні, адже діти завжди беруть з них приклад. Творчий, пізнавальний, цікавий, живий, життєрадісний, патріотичний – ось це вчитель.
2) Моя дружина працює заступником директора школи. У своїй роботі вона намагається уникати управління. Адже хороший рівень управлінського мислення визначається вмінням налаштувати систему так, щоб не керувати, а співпрацювати. Вчителі повинні відчувати себе суб’єктами, а не об’єктами, на яких тисне керівництво. Школу робить команда. Думати, обговорювати, вирішувати важливі питання повинні всі разом.
3) Діти – також суб’єкти, а не об’єкти маніпуляції. Спілкування може відбуватися тільки між суб’єктами. Якщо якась сторона вважає себе суб’єктом, а іншого об’єктом, це вже не спілкування, а просто звернення.
4) Ми намагаємося, щоб інтелектуальна, емоційна та духовна складові функціонували разом, як нероздільне тріо.
5) Наша школа об’єднує дев’ять шкіл – у нас є будинок музики, театр, будинок мистецтва, рукоділля… Дуже важливо, щоб кожна дитина займалася музикою, грала на музичних інструментах. Без музики – зовсім інший рівень розвитку.
Приведу приклад випадку, який мене дуже вразив. Одного зимового ранку я приїхав до школи, дивлюся – хтось іде, але не можу зрозуміти, хто. Підходжу і бачу, що це наш учень. Вчора зламав ногу, нога у гіпсі, а живе поруч зі школою. Куди це ти йдеш? – В школу. – А де повинен бути? – У ліжку. – Навіщо, як же ти прийдеш? – Я просто хотів…
Якщо дитина зі зламаною ногою поспішає до школи – значить все гаразд.
5. Виділіть три головні навички сучасного вчителя.
1. Життєрадісність. 2. Віра в дітей. 3. Здатність викликати синергію. Синергія надихає, окриляє. Якщо є синергія – твориться диво.
6. Як ви думаєте, чому важливо практикувати інтегроване навчання – коли діти вивчають кілька дисциплін, об’єднаних однією темою?
Це дуже правильно і важливо.
Несистемне знання не дає якісного результату. Учні повинні зрозуміти сенс отриманих знань, бути здатними пов’язати теоретичне з реальним життям та практикою. Зробити це можливо за допомогою методології та відповідних методів.
При такому підході людина буде значно краще жити, саме так формується грамотність ЯК жити.
7. Наскільки важлива роль сім’ї в житті школи?
Батьківська рада бере активну участь в житті нашої школи. Щороку батьки організовують сезонні ярмарки – готують печиво, бутерброди, сушать чорну смородину, власноруч створюють якісь предмети. Всі члени родини обов’язково приходять на ярмарок, та ще й приводять бабусь, дідусів або ж сусідів.
Буває, що дитина росте у важких умовах, мама одна займається вихованням або ж захворів хтось. Школа дбає про це – купують одяг, взуття, якщо їдуть на екскурсію, то використовують гроші з ярмарку. Не буває такого, що в родині зараз грошей немає і дитині нікуди не можна поїхати. Потрібно пам’ятати, що сім’я – на першому місці, а школа допомагає батькам у процесі виховання.
8. Як ви вважаєте, у чому полягає головна мета організації навчального процесу в школі?
Не варто сподіватися, що школа навчить і виховає дітей. Школа може організувати цей процес, створити систему принципів, налагодити прямий та зворотній зв’язок, щоб все було зрозуміло – успішність, поведінка, розвиток.
Потрібно дуже уважно спостерігати за процесом розвитку дитини. Школяр повинен вирости громадянином, а бути громадянином – риса, над якою потрібно працювати.
9. Освічена людина – що ви вкладаєте у це поняття?
Рівень освіченості – це здатність передбачати та служити: людям, своїй країні. Тому потрібно формувати:
✓фактори, які цьому сприяють;
✓методологію (систему принципів на цьому шляху);
✓методику (інструмент, користуючись яким, людина не зійде з обраного шляху та отримає бажаний результат).
© КМДШ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
