Про вибір та наслідки його відсутності. Чому дитина має вміти обирати: як вдома, так і в школі
Настрій, сніданок, одяг, рішення — щодня ми робимо вибір декілька десятків, а то й сотень разів. А це прямий сигнал того, що ми живемо, думаємо, здатні до прийняття самостійних рішень та в більшості випадків вміємо нести відповідальність за них.
Часто вибір вважають прерогативою дорослих. Найвагомішим аргументом виступає упередження «ти ще замалий». Але хіба погано, коли шестирічна дитина сьогодні на сніданок обирає омлет, а завтра кашу? Або ж, що школяр-підліток вирішує спочатку зіграти матч у футбол, а потім узятися до підготовки до іспиту? Заберіть від дорослої людини можливість вибору, і вона стане легкокерованою. Тому вчитися обирати — навичка, яку треба розвивати з дитинства.
З іншого боку, просто сказати —дайте дитині свободу вибору. Але як відрізнити свободу від вседозволеності?
Психологи стверджують, що свобода необхідна дітям у межах встановлених батьками кордонів. Запорука щасливого дитинства, розвитку лідерських і творчих якостей та успішної взаємодії дитини зі старшими — вільний час, власний простір та право на абстрактні заняття, навіть якщо це ігри з іграшками чи байдикування. Тільки в цьому випадку дитина навчиться мислити поза рамками, прислухатися до себе. При цьому дитина має усвідомлювати, що її рішення мусять не порушувати кордони інших членів родини, друзів чи знайомих. Окреслені кордони дитячої свободи, що постійно підтримуються у розумних межах, допомагають батькам позбутися зайвої тривожності, а дітям розвиватися радісно.
Психологиня КМДШ Маріанна Актаєва впевнена, що важлива роль батьків та школи полягає в створенні сприятливого середовища для пізнання, але не забороні дітям помилятися. Право вибору — частина проблем-солвінгу (виживання). Зіткнувшись із потребою обирати, дитина створює нові унікальні комбінації думок та ідей. Перед тим, як навчитися ухвалювати мудрі рішення, дитина має опанувати конвергентне мислення: лінійне та поетапне виконання завдань, а потім — творче мислення — здатність знаходити й бачити різноманітність рішень. Таким чином, якщо батьки очікують від підлітків свідомого вибору в питанні вживання алкоголю, слід вчити дітей робити вибір у більш ранньому віці.
То що таке батьківська любов насправді
Спираючись на думку філософа та психолога Еріха Фромма, який проголосив чотири значущі елементи любові (турбота, відповідальність, повага та знання), торкнемося теми розвитку вибору в дітей.
У баченні Фромма:
- батьківська турбота — це вміння навчити дітей піклуватися про себе;
- відповідальність — бути поруч у скрутну мить;
- бути уважним — допомагати тоді, коли допомога дійсно потрібна, але не контролювати кожен дитячий крок;
- повага — активно слухати дитину, враховувати її думку;
- знання — вибудовувати дієвий діалог: ставити уточнюючі питання, цікавитися життям, виявляти розуміння емоцій.
«Одного разу на біології, коли ми завершували тему, нам дали завдання розділитися на групи та представити якесь царство тварин за певними критеріями. Цікаво, що вчитель дав нам змогу самостійно обрати царство тварин, спосіб презентації, а також дозволив сформувати команди не за «1,2,3, розрахуйся», а за інтересми, відповідно до нашого вибору»
Учні КМДШ знають, що їх думка важлива, а вибір — не засуджується, а береться до уваги. Чи означає це, що учень може маніпулювати дорослим вчителем чи ментором? Це питання цінностей, одна з яких — повага — у пріоритеті у всієї команди та учнів КМДШ.
Умовно вибір у КМДШ-школах можна поділити на три рівні:
- Вибір програм — студії (емоційно-інтелектуальні чи фізичні), професійні факультети в старших класах, гуртки (яких на вибір понад тридцять), наукові проєкти (які школярі захищають один раз на декілька місяців), тематичні табори.
- Особистий вибір — постановка особистих цілей, планування їх, пошук інструментів їх досягнення. Також на цьому рівні важливе місце займає вибір харчування: починаючи від смаколика, який можна придбати в шкільних Kid’s cafe, і закінчуючи комплексним меню на сніданок, обід, вечерю: чи то безлактозне, чи вегетаріанське або ж звичайне тощо.
- Вибір власної реакції — на рефлексіях школярі вчаться самоусвідомленню та проактивності як здатності обирати власну реакцію, управляти своїми емоціями; на формаційному курсі вчаться проявляти ініціативу.
Дитина має вибір. Як це впливає на її майбутнє
«Одним із позитивних наслідків надання вибору дитині є мінімізація конфліктів між дітьми, а також між дітьми та дорослими. Діти часто не мають вибору в тому, який гурток обрати, у питаннях здоров’я чи гігієни, а постійна авторитарна позиція дорослих може призвести до бунту і втрати довіри з боку дитини. Якщо ж виявляти до дітей таку ж повагу, на яку б ми очікували до себе, коли йдеться про наші інтереси та особисті потреби – вони зможуть користуватися можливістю вибирати найкращі рішення для себе в будь-якому віці.» – додає Маріанна Актаєва, психологиня у КМДШ.
«Під час навчання наші вчителі завжди дають можливість вибору. Нещодавно, на Громадянській Освіті у нас було завдання записати невелике відео про те, що таке бути українцем. Мені сподобалося, що до своїх команд ми обирали однодумців і вже далі реалізовували роботу. Я вважаю, що свобода вибору виховує в дітях самостійність»
Як щодо вчителя?
Чи має він право обирати нестандартні способи подачі матеріалу?
«У креативному просторі КМДШ ми завжди маємо вибір. І це надихає, окрилює, розкриває креативність та розвиває творче мислення.
Проводити уроки на вулиці, у бібліотеці, в ігрових зонах — будь ласка! Одного разу мені спало на думку провести урок літератури в ігровій зоні, що наповнена кульками. Почала розмірковувати: як це правильно зробити, щоб не порушувати дисципліну, і щоб матеріал добре сприймався дітьми. Я одразу знайшла вихід, заохотила дітей цією ідеєю та наголосила на дотриманні всіх правил такого нестандартного уроку. Як висновок — усі учні були максимально «включеними» та продуктивними. Це була всього лиш зміна звичної локації, а задоволення від уроку та результативність учнів значно зросла.
Право вибору — це завжди про свободу. А свобода призводить до генерації творчого потенціалу та цікавого урізноманітнення навчального процесу.»
Отже, можливість вибору – це про свободу. Але не ту, що руйнує, а яка створює. Пропонуючи дитині шанс зробити власний вибір, чи то вдома у повсякденних справах, чи на уроці обрати тему проєкту, ми сприяємо розвитку вільних людей. Людей, яких складно ввести в оману, які здатні критично мислити, аналізувати та на основі цього формувати власні висновки.
Про важливість профорієнтації для школярів читайте тут.