Тайм-менеджмент. Як навчити підлітка мистецтву планування

Олександра Брашовецька, керівниця проєктів та освітніх партнерств в КМДШ, ділиться практичними порадами для дітей та батьків – як навчитися планувати свій час, виставляти пріоритети в задачах, все встигати, бути ефективними та зберігати внутрішній баланс.

Із прискоренням ритму життя та доступом до сучасних технологій, взаємини із часом перейшли на інший рівень. Тепер його постійно «бракує». Хоча телефонний зв’язок та Інтернет мали спростити й пришвидшити комунікацію, вийшло навпаки. Гаджети стали так званими «крадіями часу». Щодня середньостатистичний підліток отримує близько 500 сповіщень, використовуючи від 3 до 5 соціальних платформ. За дослідженням Connected Kids,  77% підлітків використовують соціальні мережі як засіб проведення часу. Більше половини опитаних мають FOMO – страх щось пропустити. Таким чином, думки підлітка постійно завантажені і отримують нову інформацію.

Від того, наскільки ефективно ми розподіляємо час, залежить успіх у досягненні поставлених цілей. Адже час – це ресурс, який ми обмінюємо на спілкування, знання, інші ресурси, зокрема зв’язки та гроші. Саме тому важливо формувати навички управління часом ще в школі.

Тайм-менеджмент – це процес організації та планування розподілу часу та здійснення свідомого контролю за часом, який ми інвестуємо в різні сфери нашого життя.

Варто зазначити, що управління часом – це комплексна навичка, що включає в себе:

• організованість, тобто здатність розумно планувати і впорядковувати свою діяльність;
• пріоритезацію – здатність визначати пріоритети та ключові завдання;
• постановку цілей та планування – навичку розподіляти завдання задля досягнення цілі;
• делегування – як інструмент передачі окремих завдань та відповідальності за їх виконання;
• стрес-менеджмент – саморегуляцію та здатність керувати станом емоційного стресу у різних обставинах;
• комунікацію – тобто побудову ефективної взаємодії з оточуючими.

Як покращити навички тайм менеджменту. Поради для дітей та батьків

 

1. Постановка цілей: довгострокових та короткострокових.

Регулярна практика цілепокладання допоможе зрозуміти, до чого ви прагнете, яких результатів хочете досягти. Варто починати з довгострокового планування, адже досягнення великих цілей потребує часу і більшої кількості кроків. Цілі мають бути конкретними та вимірними.

В КМДШ ми практикуємо цілепокладання із використанням планеру учня. На початку року учні спільно з ментором здійснюють річне планування, визначаючи ключову ціль на кожен місяць. Цілі можуть мати різні спрямування: навчальні, творчі, особистісні. Це дозволяє нам формувати проєктне мислення у школярів.

2. Планування та ведення календаря

Планування – це 50% успіху, адже дозволяє побачити, як розподілено завдання, визначити наявний час та вплив на кінцеву мету. Важливо здійснювати регулярну самоперевірку щодо досягнення завдань і наближення до результату. Для фіксування строків і важливих подій допоможе календар: зустрічі, завдання та навіть час на себе – все це можна додати у розклад дня.

Учні в КМДШ фіксують план на тиждень із конкретними діями та завданнями у своєму планері. Це дозволяє учню відстежити свій поступ, зрозуміти, що вдалося або не вдалося, спробувати різні стратегії досягнення цілей.

3. Фокусування та пріоритетність завдань

З розподілом щоденних завдань допоможе To do list. Визначте, яке із ваших завдань є критичним до виконання сьогодні, щоб дійти до поставленої мети. У КМДШ ми використовуємо магічне правило трьох. Воно означає, що не треба робити все й одразу. Важливо сфокусуватися і визначити, що є пріоритетним.

Для великих цілей визначити пріоритетність дозволить матриця Ейзенхауера, що складається із 4-х квадратів, що мають різний пріоритет.

Фокусування – складний, але дієвий інструмент. В середньому, людина витрачає близько години робочого часу на день, перемикаючись між завданнями.При якісному плануванні, віконце «важливе і термінове» має лишатися пустим. Основний фокус своєї уваги варто приділяти важливим завданням, адже саме вони наближають до мети.

Для цього необхідно:

• визначити ключове завдання, яке потребує вашої цілковитої уваги;
• встановити таймер на 60 хвилин (для когось може бути менше або більше, залежить від вашої здатності до фокусування);
• вимкнути усі сповіщення та переконатися, що вас не турбуватимуть інші люди (наприклад, поставити на стіл табличку з проханням не турбувати);
• виконувати поставлене завдання упродовж визначеного часу, не відволікаючись на зовнішні чинники. Якщо вже відволіклися – зробіть перерву і знову сфокусуйтеся.

Ефективний тайм-менеджмент дозволяє розподілити час із урахуванням потреб та побажань. Саме так формується звичка – цінувати свій час і поважати час інших.