Як знайомити дітей з мистецтвом. Поради викладача КМДШ

«Коли люди поринають у мистецтво, то можуть відкривати для себе нові грані, таємниці, таланти.»

Чи варто вести дорослі розмови про «високе» з дітьми? Якщо потрібно швидше заколихати малюка, то так. Але, якщо для батьків важливо, щоб мистецтво виконувало виховну функцію, то треба не лише говорити, а й діяти за допомогою мистецтва.

Як це робити грамотно? Досвідом та практичними рекомендаціями ділиться Наталія Лесів – вчитель вищої категорії у КМДШ_Львів, яка розробляє та активно впроваджує в навчальну діяльність інтерактивні методи роботи. Пані Наталя впевнена, що мистецтво здатне творити дива та змінювати людину на краще.

1. Навіщо людині мистецтво?

Ще у 50-х роках XX століття Василь Сухомлинський у «Листах до сина» давав відповідь людям, які вбачали суспільний прогрес лише в освоєнні космосу, в успіхах електроніки, кібернетики. Він стверджував, що якщо не поліпшиться виховання, то ми наплачемося з цією математикою, електронікою та космосом. А найголовніший засіб самовиховання – краса. І краса в широкому розумінні – мистецтво, музика, сердечні відносини з людьми. Тому мистецтво є надзвичайно важливим фактором у розвитку людини, воно обновлює та очищає нас.

2. Як мистецтво впливає на розвиток дитини?

На цю тему є багато досліджень, наукових праць, книг. Зокрема, є книга «Виховання за допомогою мистецтва», автор Герберт Рід. Ця прекрасна книга отримала дуже велике поширення на початку XX століття. Автор говорить про те, що мистецтво є важливим засобом виховання, що воно впливає на моральність, формує уяву, емоції, почуття, сприяє розвитку дрібної моторики, критичного мислення, креативності. Мистецтво повністю формує особистість.

Також було проведене цікаве дослідження, у ході якого новонародженим дітям час від часу підносили різнокольорові картки, поступово змінюючи кольоровий фон. У кінці експерименту визначили, що діти, до яких підносили такі картки, почали розвиватися значно швидше, ніж ті діти, з якими не проводили такий експеримент. Тому навіть за допомогою кольору можна впливати на інтелектуальний розвиток.

Наприклад, Піфагор кольором лікував людей, полотнами різного кольору. Таким чином, він визначив, що є три кольори допомоги людям – червоний, синій та жовтий. Червоний впливає на енергію людини, синій – на спокій, жовтий – на рух.

3. Як правильно знайомити дітей з мистецтвом?

Починати знайомити дитину з мистецтвом треба з раннього віку. Хочу привести приклад однієї чудової жінки, мистецтвознавця з Франції – Франсуази Барб-Галль.  Одна з її книг називається «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», інша – «Як розмовляти з дітьми про мистецтво XX століття». Автор зазначає, що для того, щоб почати знайомити дитину з мистецтвом, потрібно самим не боятися бути дітьми. Найбільша наша помилка полягає у тому, що ми зовсім забули, як сприймали світ, коли були малими.

Автор книги пише, що кожна дитина має індивідуальне сприйняття мистецтва. І дуже часто діти ставлять запитання, на які ми не можемо дати академічну відповідь. Треба відчути це, дозволити собі самому ставити дитячі запитання та шукати на них відповіді.

Дуже важливо водити дітей в музеї, на виставки, організовувати цікаві події із спогляданням витворів мистецтва. І, що дуже важливо – не нав’язувати дитині власну думку. Просто спостерігати за тим, як малеча сприймає той чи інший витвір мистецтва.

При цьому треба пам’ятати, що не зі всіма видами мистецтва варто знайомити малих дітей. Тому тут важлива розсудливість та мудрість батьків.

4. Чи завжди мистецтво приносить користь дитині?

Мистецтво, яке нас оточує, не може не приносити користь. Воно може впливати на нас на підсвідомому рівні. Чим відрізняються ліки від отрути? Відповідь очевидна – це доза. Ми ж знаємо, що деякі лікарські трави при неправильному дозування можуть бути небезпечними.

Італійські вчені встановили, що прекрасне не лише цілить, а й може бути небезпечним для психіки людини. Йде мова про так званий синдром Стендаля – це такий психічний розлад, який часто виникає у туристів у Флоренції, Римі та інших перенасичених шедеврами містах. Вперше описав цей синдром та його симптоми у XX столітті письменник Стендаль.

Пізніше вчені визначили, що причиною цього синдрому є передозування мистецтвом. Якщо спробувати на будь-якій виставці одразу оглянути всі шедеври мистецтва, то може і запаморочитися голова. Достатньо виділяти для музею 10-20 хвилин, аби знову хотіти повертатися туди.

5. Відомо, що деякі Нобелівські лауреати у сфері точних наук раніше займалися музикою, театром, написанням художніх творів. Чи існує взаємозв’язок між пізнанням мистецтва та розвитком математичного мислення у дитини?

Звичайно, такий взаємозв’язок існує і він дуже міцний. Коли людина заглиблюється у мистецтво, то воно спрацьовує на розширення здібностей.

Відомий математик Середньовічної Європи Леонардо Пізанський (відомий як Фібоначчі) описав послідовність чисел, названу його іменем — послідовність Фібоначчі.

Ці числа могли залишитися лише у математиці, якби не одне «але». Вчені дослідили, що все у живому світі росте та розвивається у чіткій відповідності до числової послідовності Фібоначчі – розташування листочків на стеблі цикорію, насіння соняшнику, ДНК людини, ананас, соснові шишки, довжина хвоста ящірки. Цю закономірність використовують і у мистецтві – музиці, фотографії, архітектурі, ландшафтному дизайні тощо.

6. Декілька практичних порад, як інтегрувати вивчення мистецтва з іншими науками. Яку практику застосовують у КМДШ?

Наша школа відрізняється від інших тим, що ми проводимо дуже багато інтегрованих, білінгвальних та STEM-занять. Це дозволяє інтегрувати мистецтво у кожне заняття.

Чому б на урок читання не запросити вчителя музики? Вірші, які ми вивчаємо, можна проспівувати, розбирати на ролі та розігрувати з дітьми.

Інколи на уроках я вмикаю дитячі пісні, роздаю дітлахам аркуші паперу та прошу намалювати власні емоції. Ті результати, які вони показують – це щось надзвичайне!

© КМДШ