Art, music and philosophy as the basis for the view of the world. Cultural component in education

“Studying art, music, history and philosophy is vitally significant for personal development of each human and society as a whole”.   

An important component of educational programme in Creative International School for Children is culture. We pay a lot of attention to that aspect since we are most sure that a culturally educated person = a conscious and healthy personality. This year in CISC_Kyiv we implemented a course unique for Ukraine, “Art, music and philosophy” developed for us by “Cultural Project” educational institution.

Project coordinator Tatiana Dubych is happy to enlighten us on the project, the role of art in life, teaching methods, specifics and results.

“Music, art and philosophy” course was developed specifically for integration into the educational process. Why is this project unique?

This project includes three disciplines – visual arts, music (audio arts) and philosophy (mental art). During the year a child obtains experience from all these three spheres. We teach the children to perceive, analyze and form their opinion on any matter.

There is a tendency in Ukrainian society – we are not capable of making a choice, of treating our lives and everything around us consciously. It’s vitally important to realize that education and culture make our personal level higher. An educated person will never make his/her job improperly, since someone’s life or well-being may depend on it.

Studying art, music, history and philosophy is vitally significant for personal development of each human and society as a whole. But it is better to start in school since it is the very place the child’s personality and self-consciousness is formed. And everything a child masters in school will linger for the whole life.

What is the main purpose and structure of the course?

The main principle is “from basic to complicated”. For example, we build the programme of art history (usually taught only at the first years in universities) starting from simple and recognizable things and towards a more systemic view for the children to understand it easier.

In the fifth grade the children study the history of art through horses, furniture, clothes, mountains etc. We show the images of horses and study how different artists in different periods depicted those animals – from prehistoric grafittis on cave walls, to the artists of Renaissance, realists, surrealists, abstractionists etc. So it’s as if we were simply looking at pictures of the horses, but actually we get a glimpse of the art history throughout the ages.

This way, a child remembers that the Ancient Greece came after prehistoric art, and the surrealism came long after that, at the same time obtaining lots of emotional and aesthetical experience. As well as the experience of “diversity” – the children may see that each different work of art has the right to exist.

The children also engage in creative process and study the artists’ biographies through interesting and understandable facts, peculiar moments from biographies, conditions in which the artists worked, how they acieved their goals.

Then, when the children obtain a certain level of basic knowledge, some awareness of art history, styles and reasons for their evolving, we start studying modern art. Since studying it without any knowledge of the classics is complicated and strange. It’s the only way for the children to fathom the modern art,with all its informality, oddity, irrationality, critical aspects and creativity.I.e. with all the competences necessary in modern school and prerequisite for a successful modern person.

The general purpose of the course is edcuating a counscious, educated personality, able of making a choice and bearing a responsiblility for it. At the same time, developing the children’s analytical, logical and critical thinking, the ability of listening to others, chosing, forming and formulating thoughts and opinions. At the lessons, the children constantly interact between themselves and with the teacher.

As regards the “Art” comopnent, at some stage the children even create a painting in a certain artist’s style. What is the purpose of such approach?

At first, we select a famous artist, study his/her biography, analyze the works and view. And then we paint, using the same paint, paper or other base as that artist used. We try to imitate the conditions in which the artist worked.

Through such work we can comprehend how that exact artist saw the world, why he expressed that way, and how I can express myself. The child may realize that there is a certain way of expressing personality.

And through analyzing the diversity and beauty of the art works, emotional intellect is greatly stimulated.

What main methods do you use at “Philosophy” course in order to make it more productive and interesting for the children?  

The whole “Philosophy” course is based on P4С – Philosophy for children. This approach evolved at the same time in the USA and the USSR (Matthew Lipman and Sukhomlynsky).

The essence of P4C approach is raising questions, giving reasons and arguments for the answer, the ability to chose your opinion and changing it in case there is respective argumentation. These things are complex, but necessary for democratic society.

And again, we start in the fifth grade from such simple and understandable categories as: friendship, laziness, what I want/don’t want. I.e. the things currently important for the children. In senior classes we raise more complicated matters for discussion (discrimination, tolerance, death, responsibility, law) and study the history pf philosophy.

The teacher does not tell about such notions academically. At the lessons, the teacher is a facilitator, providing the materials, the opportunity to talk, think, express opinion, he coordinates or guides the discussion to keep it within the direction necessary to reveal the topic. And, as the result, the children draw their own map of freedoms by interacting with peers and with the teacher.

At “Music” course the children not only study various musical styles ans composers, but learn to comprehend their musical likes/dislikes and form a critical attitude to musical art. Please tell us, why is this important?   

Our goal is helping the child filter the sound stimuli and select what he/she likes instead of following everything that modern music industry promotes. We teach the children to treat the whole musical flow consciously, so that the child could make own choices and understand what is good or bad. In order to do so, you must have the knowledge about music, its theory, voices, rhythms, styles. when you know the components, you can see the whole picture more clearly.

What are the specifics of this course’s implementaiton in school?

The children listen attentively, they are interested, they contemplate, they ask questions, they think.With each following lesson the children strart raising more complicated matters for discussion, they become more free in expression and communication, their articulation becomes better and the speech more harmonious.

The ability of realizing own feelings and expressing them is of great worth. The dynamics of CISC students in this aspect is great. You can see that the children have the freedom of expression, the freedom to feel, the freedom of realizing “I can do it, I have the skills”. The children start revealing and expressing themselves.

By studying art, we can become interesting personalities, we become able of having a structured view of human civilization development, together with a more structured inner consciousness. It’s a great goal, and we should start achieving it from school since the children are more open to studying fundamental things.

© КМДШ

2. За яким принципом складається програма? Що є головною метою курсу?

Головний принцип – від простого до складного. Наприклад, візьмемо історію мистецтва. Зазвичай цю дисципліну вивчають на перших курсах університетів, особливо європейських. Якщо ми таким чином будемо подавати матеріал дітям, їм буде складно зрозуміти. Тому ми будуємо програму від простих, абсолютно знайомих речей до складного системного бачення.

У п’ятому класі діти вивчають історію мистецтва через коней, меблі, одяг, гори тощо. Ми показуємо зображення тих самих коней і аналізуємо, як різні художники в різні періоди зображали цих тварин – як малював їх первісний художник на стіні печер, як їх зображали художники Відродження, реалісти, сюрреалісти, абстракціоністи і так далі. Тобто, ми ненав’язливо розглядаємо коників, а насправді проходимо всю історію мистецтва.

У голові дитини вже відкладається, що Греція була після первісного мистецтва, а Відродження було після Греції, а сюрреалісти ще далі. Паралельно діти отримують купу емоційних, естетичних досвідів та досвідів «іншості». Діти бачать, як цього коня зображали різні люди і що кожен витвір вартий уваги та має право на існування.

Також на цих заняттях діти займаються творчістю, вивчають біографії художників. Ми наводимо цікаві факти життя великих творців, наприклад, як один з художників в оплату за продукти намалював пучок спаржі, а торговцю так сподобалась картина, що він надіслав цьому майстру ще один пагін спаржі. Ось такі цікаві та зрозумілі факти, цікаві моменти біографії, умови, в яких творили художники, як вони йшли до своїх цілей – це вже підґрунтя для якихось філософських роздумів – йти вперед, навчатись, досягати.

Далі, коли у дітей вже є певний багаж знань, уявлення про історію мистецтв, стилі, причини розвитку, ми переходимо до сучасного мистецтва. Адже вивчати його без знань класики – незрозуміло і складно. Тільки так діти можуть осягнути сучасне мистецтво, де багато всього неформального, нестандартного, критичного, логічного, креативного. Тобто, де є всі ті компетенції, які необхідні в новій сучасній школі та потрібні сучасній успішній людині.

Загалом мета курсу – виховати свідому, освічену особистість, яка вміє робити вибір та відповідати за нього. Також розвинути у дітей аналітичне, логічне, критичне мислення, креативність, вміння слухати іншого, обирати, формувати та формулювати думку. На кожному занятті вчитель спонукає дитину до спілкування, висловлення своєї думки, ставить запитання, на які неможливо відповісти так чи ні, а обов’язково потрібно дати розгорнуту відповідь. На уроках діти постійно взаємодіють між собою та вчителем.

3. Якщо говорити про складову «Мистецтво», то на певному етапі навчання учні навіть створюють роботи у стилі конкретного художника. Яка мета ховається за таким підходом?

Спочатку ми обираємо відомого художника, вивчаємо його біографію, аналізуємо його роботи та бачення. А потім ми малюємо, використовуючи ті ж самі фарби, папір, основу, які використовував цей художник. Тобто, імітуємо умови, за яких творив саме цей майстер.

Якийсь художник клав жирні мазки, якийсь більше розмазував, і взагалі в нього прозорі дими і тумани, якийсь малював серіями. Наприклад, Каміль Піссарро малював, не використовуючи чорних фарб. Учень також пробує і починає розуміти цього художника – чому він так малював і як можна справитись без чорної фарби.

4. Як ви вважаєте, ЯК і ЩО виховує мистецтво в людині?

В першу чергу це емоційний інтелект. Аналізуючи відмінність та красу творів мистецтва, емоційний інтелект отримує дуже великий поштовх. Науковцями проведена купа досліджень про вплив мистецтва на головний мозок. Наприклад, одне з досліджень показало, що діти, які вивчають музику, краще запам’ятовують, сприймають тексти на слух, вивчають іноземні мови, у них багатший словниковий запас і розвинена логіка. Дуже часто музику порівнюють з вищою математикою, тому що там так само все дуже структуровано, тобто існує своя система та свій окремий космос. У великих корпораціях, таких як Google, часто надають перевагу претенденту, який додатково має музичну освіту. Адже музика позитивно впливає на розвиток людини у всіх сферах.

У нашому суспільстві до цього трохи інше стравлення, більший акцент на іноземні мови, точні науки, а гуманітарним дисциплінам на надають вагомого значення. А це необхідно.

5. На «Філософії» діти розглядають такі складні теми, як совість, свобода, відповідальність. Які головні методики ви використовуєте, щоб курс приносив результат та був дійсно цікавим для дітей?

Весь курс «Філософія» базується на підході P4С – Philosophy for children. Цей напрямок розвивався паралельно в Америці та в Радянському Союзі. В Америці – це Метью Ліпман (десь 70-ті роки), а у нас це був Сухомлинський. Коли одне відкриття зароджується одночасно у двох неординарних людей, але в різних умовах – це свідчить про те, що дане відкриття варте уваги.

П’яті класи починають з таких простих зрозумілих речей: дружба, лінь, хочу-не хочу, чи можна зрадити секрет, чи можна передружитися з кимось іншим. Тобто, це ті речі, які для дітей зараз актуальні. У старших класах ми піднімаємо вже складніші теми, вивчаємо історію філософії: про що говорили відомі філософи, про що вони писали, ми зачитуємо філософські твори та обмірковуємо їх. Потім ми доходимо до дуже складних питань про дискримінацію, толерантність, смерть, відповідальність, право.

Вчитель не академічно розповідає про ці поняття, адже так не цікаво. Діти можуть дивитись уривок з фільму про Тома Сойєра, а потім обговорювати відповідальність головного героя у конкретній ситуації, його вибір та свободу, що могло би трапитись, якби він прийняв інше рішення. Викладач на цих заняттях виступає фасилітатором. Він дає матеріал, можливість говорити, думати, міркувати, висловлюватися і направляє або координує дискусію, щоб учні обговорювали тему в потрібному руслі. А в результаті діти самі протягом  уроку формують карту свободи, що і було темою уроку. Діти самі приходять до цього, взаємодіючи між собою та вчителем.

6. Під час напрямку «Музика» діти не тільки вивчають різні музичні напрями, композиторів, а й осмислюють свої музичні вподобання та формують критичне ставлення до музичного мистецтва. Розкажіть детальніше, чому це важливо? І взагалі, чому музичному вихованню в сучасному світі потрібно надавати більше уваги?

Звуковий світ постійно супроводжує сучасного школяра. Коли дитина тільки формується, вона багатьох речей ще не усвідомлює, тому що не має внутрішнього чуття до хорошого музичного продукту. Дуже часто дитина обирає щось низькопробне, що ллється звідусіль.

Наше завдання допомогти навчитись фільтрувати звукові надходження і обирати те, що подобається саме тобі, а не те, що слухають всі або що активно просуває сучасна музична індустрія. Ми вчимо дітей свідомо ставитись до всього музичного потоку, щоб дитина сама робила свій вибір та розуміла, що добре, а що погано. Для цього треба мати знання про музику, про її теорію, голоси, ритми, стилі. Коли знаєш складові, то легше зрозуміти загальну картинку.

На уроках ми вмикаємо музику, даємо можливість порівнювати голоси та діапазони різних співаків. Діти самі аналізують якість, ніхто не нав’язує та не критикує чиїхось кумирів. Діти слухають і класичну музику, і реп, і оперу, і Майкла Джексона, і Стінга. Ми показуємо гарні зразки певного музичного напряму і не дуже хороші, діти аналізують та самі роблять висновки. Тобто, навіть якщо дитина любить слухати реп, то після таких занять вона зможе перейти на інший, високий рівень реп-музики чи зацікавитися іншим стилем. Головне –  допомогти самостійно прийти до цього розуміння, а не заставляти. При правильній послідовності та підході ці моменти піддаються корекції.

7. Які особливості впровадження курсу у школі?

Діти уважно слухають, їм цікаво, вони розмірковують, запитують, мислять. Діти з кожним уроком починають ставити більш серйозні запитання для обговорень. Вони відкриті, починають вільніше висловлюватися та спілкуватися, починають краще артикулювати та злагоджено говорити.

Вміння зрозуміти, що я відчуваю і висловити це – дуже цінно. В учнів КМДШ відчувається колосальна динаміка розвитку у цьому плані. Видно, що у дітей є свобода самовиявлення, свобода відчуття, свобода того, що «я здатний, я можу, мені це посильно». Діти все більше починають розкриватись і проявлятись.

8. Як ви можете оцінити рівень культурного споживання українців на сьогоднішній день? Чому цьому питанню ще в дитинстві потрібно надавати особливу увагу?

У нашому соціумі немає розуміння, що мистецтво – це потрібно, що це той фундамент, на який нанизуються усі інші знання. Важливо, щоб в голові кожної людини була своєрідна уявна шафа з поличками, куди можна розкладати усі отримані знання. Історія мистецтв – це ось ця шафа, це історія світу та людської цивілізації загалом, історія думки, людського духу. Якщо мати цю шафу, то туди можна складати все набуте протягом усього життя.