How can parents discuss philosophical matters with children?

How can parents discuss philosophical matters with children?

Expert of international philosophy programs, teacher of «Philosophy» course in CISC_Kyiv Nadia Adamenko tells us about the importance of the parents’ communication with their children and building a correct dialogue.  

There are two conceptions of philosophy –

1) academic, or «professiional» and 2) «amateur» philosophy (or philosophizing).

A person reading classical literature does not have to be a connoiseur of academic history of literature. A person making financial decisions in everyday life does not usually have to possess a deep understanding of the theory of probability, statistics and actuarial mathematics.

The same goes with philosophy. A person pondering over the things, phenomena, and people around is not always an expert in academic philosophy. Otherwise, we would have to recognize almost every human as professional philosopher or a teacher of philosophy 🙂

Philosophizingtogether with children means paying attention  not simply to «what» the children think, but «how» they do it.

I think that philosophizing is possible only in «live» mode, when the parents’ and the child’s eyes are like mirrors one in front of the other. The comunication unites, allows to develop a real dialogue, a holistic thinking and speech. And it is probably the greatest and, at the same time, the most obvious «trick» nowadays.

While working with the children of different ages, I mostly feel the lack of communication at home. After realizing that they can communicate frely withthe teacher, the children often start «taking skeletons out of the closet» about their personal matters or problems that they never discussed with the parents.

Of course, I try to teach them that they shouldn’t do it, instead offering a format of discussing matters common for everyone. Such moments could be avoided if the parents nurtured the culture of philosophical discussions within the family, found the time for joint comprehension of the matters and questions a child faces.

Responsible and conscious parenting involves not only the satisfaction of neds in nutrition or material goods, but also creation of a comfortable and safe environment for relations and communication with the children.

ЯHow can we know that the parents and children have not just a discussion, but a conscious dialogue:

Мені імпонують влучні та ясні поради французького філософа сучасності, автора багатьох книг з цієї тематики Оскара Бреніф’є. Його поради можна почитати у відкритому доступі: http://www.mamamoldova.com/10-zapovedej-dlya-roditelej-ot-vsemirno-izvestnogo-detskogo-filosofa-oskar-brenife/. Ось декілька коротких думок:

  • постійно працювати над собою, плекати терплячість до своїх дітей;
  • не бути «всезнайками» в усіх питаннях, надаючи дітям готові відповіді;
  • навчатися позбуватися перфекціонізму;
  • не завищувати власні очікування щодо своїх дітей;
  • не забувати про мислення, віддаючись емоціям цілком та повністю;
  • навчати бути правдивими у своїх відповідях щодо до себе самих, не виправдовувати себе і ситуації;
  • не ускладнювати речі; немає поділу на доросле, (отже, «складне») і дитяче (отже «просте»);
  • не пояснювати речі, явища, ситуації до того, як дитина запитає, підштовхувати до запитань;
  • навчатися гнучкості мислення і дій;
  • не ставитися до мислення дитини з жалем, якими б дискомфортними не були обставини.

На мою думку, педагоги та батьки повинні тісно співпрацювати, це вкрай важливо. Було б навіть цікаво роз’яснити батькам запропоновані Оскаром Бреніф’є поради, разом вибудувати гіпотези, перспективи можливих дій, а також можливих інших порад, які вже будуть актуальні для конкретного класного колективу.

Яку користь приносить філософствування для розвитку дитини? Чому це так важливо

Сьогодні освіта все більше орієнтується на розвиток компетентностей – критичного та креативного мислення, командної роботи, логічної аргументації тощо. Разом з тим, важливими залишаються результати навчання з різних предметів. Філософія дозволяє подивитися на все це з позиції «цілого», вона збалансовує, не допускає зсуву в сторону виключно набуття знань або тільки компетентностей.

Для малих дітей будь-яка деталь цього світу, матеріальна чи духовна, є імпульсом до філософського запитання. Саме тому я вважаю, що будь-яке запитання «чому?» вже філософське.

Важливим є те, як дорослі здатні втамувати подібні запитання. Іноді батьки дають готові енциклопедичні відповіді. Але філософствувати з дитиною означає провокувати самостійно шукати істину. І чим більше такої провокації, тим більше дитина здатна цікавитися усім, аналізувати інформацію, створювати цікаві ідеї.

Філософствування з дитиною допомагає їй шукати таємничості світу, його загадки та знаходити відповіді.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.