Виховання за допомогою казкотерапії. Інтерв’ю з казкотерапевтом Оленою Петрушкевич

Виховання за допомогою казкотерапії. Інтерв’ю з казкотерапевтом Оленою Петрушкевич

Найважливіша життєва мудрість ховається не в книгах світових коучів, а в улюбленій казці, яку мама читала перед сном у дитинстві.

Чому казка – це важливий інструмент виховання та як правильно користуватися цим інструментом? Досвідчений казкотерапевт та психолог КМДШ_Львів Олена Петрушкевич розповідає про роль казки та метафори в житті як маленької, так і дорослої людини.

  1. Що таке казкотерапія?

З одного боку, казкотерапія –  це система виховання, з іншого – природний спосіб допомоги, ще з іншого – філософія та підхід до життя.

Кожна мама перед сном читає дитині казку. Просто зачитування – це ще не казкотерапія. А от коли мама ставить певну мету, спеціально підбирає казку під схожу ситуацію, щоб, наприклад, дитині на ранок було простіше йти в садочок – це казкотерапія, тобто допомога казкою.

  1. Як працює казкотерапія?

Чому казка асоціюється з дитинством? Тоді ми ще не замислювалися над багатьма речами. Ми жили, насолоджувалися, цікавилися. Тому, коли працюємо з казкою, також повертаємося до цього стану, обговорюємо, переживаємо різні життєві ситуації у безпечному для себе середовищі. Казка – це природний, зрозумілий та екологічний формат, який нас не лякає. Цей метод включає природні для дитини інструменти – слово, тексти, метафори. Я вважаю, що в цьому полягає головна особливість даного методу.

Коли ми працюємо з казкою, то можемо бути собою, а не грати очікувану роль та не бути в напрузі. Саме в спокійному стані ми зазвичай знаходимо для себе потрібну відповідь.

  1. Скільки є способів опрацювання казки? У яких випадках кожен із способів може бути ефективним?

Формат опрацювання казки може бути різний. Послухати казку – це одна історія. Зіграти в цій казці – складніший рівень та іноді більш ефективний. Все залежить від того, для кого казка, для чого та яка її тематика.

Наприклад, якщо за допомогою казки ми хочемо скоригувати якісь моменти в поведінці дитини, то можемо не тільки читати розповідь, а й символічно її закріпити – намалювати ілюстрації, зліпити героя, розіграти виставу. А ще можна ПИСАТИ казку разом з дитиною. Все це тільки посилює казковий ефект.

Метафори та казки – це настільки глибинна штука, що поведінковий ефект ми можемо побачити і найближчим часом, і в довгостроковій перспективі. Але він обов’язково буде.

  1. У КМДШ казкотерапія часто застосовується на заняттях. Назвіть переваги впровадження казкотерапії у школі.

Казкотерапія дає педагогам багато корисних технік, за допомогою яких можна ще більше збагачувати та розвивати дітей. Казкотерапія – це не просто з`ясування «хто кого з’їв», це пошук життєвої мудрості, це аналіз поведінки героїв у різних ситуаціях, це певні висновки, поради та співставлення казкового сюжету з реальним життям. Таке опрацювання казки набагато ефективніше, ніж просто використання її як інструменту читання та мовлення.

Педагоги можуть використовувати вже готові терапевтичні казки, але можуть писати їх і самі, але в тому випадку, якщо дійсно мають навички та досвід.

  1. Чи можливо самостійно створити терапевтичну казку? Якщо так, то якими принципами керуватись?

Так, можна. Якщо ми хочемо створити корисну казку для дитини, то повинні розуміти, які саме речі хочемо змінити. Якщо ми маємо за мету коригувати поведінку, то можна використовувати таку схему:

  • Підбираємо та описуємо героя, схожого на нашу дитину
  • Описуємо життєві обставини (важливо, щоб вони були схожі з нашими)
  • Описуємо проблему
  • Описуємо, яким чином цю проблему можна вирішити.

Зазвичай, найскладніший момент при написанні казки – що ж ПОРАДИТИ герою. Тут завжди виникає багато труднощів і в цьому випадку важливо бути психологом, мати хороший життєвий досвід та добре розуміти, як працює психіка.

Адже казка повинна глибоко зачепити людину, торкнутися душі, людина повинна пережити палітру емоцій, лише тоді буде терапевтичний ефект. Саме так пишуть талановиті письменники, яких перекладають на всі мови, від яких плачуть та переживають сотні тисяч читачів.

  1. Яких частих помилок допускають батьки при застосуванні казкотерапії для своєї дитини?
  • коли батьки читають дитині казку, яку самі не люблять чи бояться зі свого власного дитинства;
  • коли батьки не замислюються про що казка;
  • коли цінності у казці не співпадають із цінностями, які батьки хочуть передати дитині;
  • коли використовують казку, до якої дитина ще не готова.
  1. Що стосується вікових категорій дітей, які казки потрібно застосовувати в кожній з вікових категорій?

Для діток до 6-7 років підходять казки про тварин, адже дитині легше асоціювати себе з якоюсь тваринкою. Для дітей 7-8 років – казки з чарівниками. Для молодшого шкільного віку підходять казки з лицарями, принцесами, драконами, пригодницькі історії, коли люди в головних ролях. Ближче до підліткового віку це мають бути реальні історії або притчі.

  1. Коли потрібно застосовувати казкотерапію?

Як тільки дитина стає здатною мінімально щось обговорювати – можна починати.

Коли моєму сину було 1,5 роки, я на декілька годин могла його залишити з рідними та відлучитися по справах. Як тільки поверталася додому, він постійно приносив мені книжечку, в якій зайчатко шукало свою маму. Син спеціально відкривав передостанню сторінку,  де зайченя починало плакати, показував цей малюночок, а потім перегортав на останню сторіночку, де мама знаходилася та вони обіймалися. Бувало, що син декілька разів підряд перегортав ці сторінки і в нього змінювався вираз обличчя. Це наскільки природній спосіб, коли дитина тренує витримку – мами немає, але вона точно прийде і все буде добре.

Насправді, дитина починає багато вже розуміти, коли ще знаходиться в животику у мами. Тому, важливо в такий період слухати правильну музику, читати правильні та добрі історії. Це все дуже впливає на зростання дитини.

  1. Декілька порад від вас – які казки ви б порадили опрацювати з дітьми?

З власного досвіду можу сказати, що казки, які витримали перевірку часом, мають життєву мудрість, яка і сьогодні для нас актуальна. Тому завжди раджу народні казки, які можна обговорювати з різних точок зору, аналізувати, знаходити аналогії з власним життям.

Для мене життєва мудрість у тому й полягає, щоб розуміти всю палітру життєвих сценаріїв та ситуацій, але при цьому вміти виокремити власну точку зору. Важливо, щоб дитина знала, що, наприклад, в її сім’ї прийнято робити так, але в інших сім’ях може бути все по-інакшому.

© КМДШ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.