5 причин вивчати фінансову грамотність у школі

5 причин вивчати фінансову грамотність у школі

Бути фінансово грамотним та «підкованим» – прерогатива не лише випускників економічних університетів, а й нинішніх школярів. Навіщо вивчати фінансову грамотність за шкільною партою? Запитуємо у В’ячеслава Зражевського, викладача фінансової грамотності у КМДШ_Київ, сертифікованого тренера «Академії інноваційного розвитку освіти» та спікера проекту School Angels Ukraine.

  1. Фінансова безпека

Дуже часто можна почути від дітей: «а у моїх батьків така зарплата, такий автомобіль, такий телефон». Діти повинні розуміти, яка фінансова інформація є конфіденційною, кому можна її відкривати та за яких умов.

На практичних уроках я бачив, як діти хвилюються, коли намагаються засунути картку в банкомат, а про те, що треба закривати рукою панель при наборі пін-коду вони і не замислюються. Звісно, наші діти – це наша любов, але і об’єкт підвищеної цікавості для шахраїв, і їх треба убезпечити від останніх.

Дуже приємно, коли після занять фінансової грамотності батьки пишуть повідомлення зі словами подяки, що їх дитина в супермаркеті при розрахунку на касі уважно дивиться за карткою, а не на стелажі з солодощами.

  1. Накопичуй – інвестуй – витрачай

Діти не розуміють дійсної вартості грошей, так як ще не отримують зарплатню. Отже варто показати їм альтернативні можливості, які відкриються при заощадженні коштів.

Лише невеличке практичне завдання – заощадження грошей протягом тижня – може продемонструвати можливості інвестицій або більш ефективної покупки. Для цього можна вести фінансовий щоденник.

Для дорослих це здається дуже простим, а у дітей викликає подив. Особливо, коли складне слово інвестиція замінити словосполученням «продавайте свої гроші». Можна просто на одному уроці зібрати інформацію про кількість грошей у скарбничках дітей, а на наступний урок запитати наскільки зросли чи зменшилися їх заощадження. Учні самі зрозуміють важливість ведення обліку, коли не зможуть відповісти на запитання про приріст їх заощаджень.

Якось ми з молодшими КМДШатами тиждень накопичували монети, а через сім днів помітили, що вони складаються у досить значні суми. Діти одразу захотіли відкрити депозитні рахунки, щоб примножити ці гроші до моменту шкільної ярмарки.

  1. Моделі мікро-бізнесів, такі як шкільні ярмарки, аукціони, благодійні акції.

Це гарна можливість випробувати себе в ролі бізнесменів – спланувати купівлю продуктів, розрахувати собівартість смаколику, якщо мова йде про ярмарок, подумати про краще місце продажу, рекламу.

Ярмарок – це модель мікро-бізнесу. Дуже добре частину зароблених дітьми грошей залишати у їх же розпорядженні. Таким чином дитина зможе навчатися та використовувати на практиці всі здобуті знання з курсу фінансової грамотності: починаючи з принципу розподілу заощаджень та закінчуючи плануванням витрат і веденням фінансового щоденника.

Наприклад, деякі школярі, які вивчають основи фінансової грамотності в КМДШ другий рік та вже мають свої невеличкі бізнеси, можуть розрахувати собівартість своїх товарів. Також школярі чітко розуміють, яка частина доходу знову повертається у бізнес, яка інвестується у розвиток, а який прибуток можна витрачати на подарунки батькам (інвесторам треба дякувати).

  1. Гривня, долар чи золото

Дитина не спроможна одразу оцінити всі фінансові ризики, вона приймає рішення зважаючи на те, де бачить більшу вигоду. Тому важливо навчити дітей оцінювати ризики та продемонструвати, що інвестиції завжди об’єктивні.

Наприклад, коли ми визначаємо, що дуже простим та ефективним способом інвестицій є банківський депозит, то після інформації, що держава гарантує повернення суми в разі банкрутства банку, діти спокійно вибирають гривневий депозит як варіант із найвищими відсотками.

Коли ми говоримо про інфляцію, то увага дітей перемикається на депозит в іноземній валюті. А коли ми бачимо графік зростання реальної вартості золота, то всі одразу хочуть купувати золото і вкладати його на депозит. А от про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не гарантує повернення коштів з депозиту в дорогоцінних металах в разі банкрутства банку, вони вже забувать.

  1. Фінансова дисципліна та самостійність.

На уроках варто привчати дітей до самостійності.

Не треба повторювати декілька разів завдання чи шукати можливості виконати його за дітей. Не варто чекати 2-3 уроки поки дитина «доздасть» вчасно не виконане завдання. Ви здивуєтесь, але учні досить швидко розуміють істинний сенс фрази «Немає листочка? Немає ручки? – виріши, будь ласка, самостійно це питання». Це занурює їх у реальне життя.

Дитині доводиться швидко приймати самостійні рішення та починати думати не тільки над змістовою частиною завдання, але й над пошуком засобів його виконання. Таке виховання на уроках допоможе дитині в майбутньому в прийнятті самостійних рішень з фінансами, адже такі рішення завжди найважчі.

У старших класах у нас дійсно все починається з листочка або ручки, а вже за кілька місяців підлітки самостійно приймають рішення щодо формату подачі своїх робіт, глибини виконання завдання.

Наприклад, минулого навчального року на паралелі п’ятих класів кращою стала учениця, яка розрахувала період самоокупності в завданні зі складання бюджету відкриття свого бізнесу. Незважаючи на те, що це була тема наступного уроку. Коли я запитав, чому вона зробила саме так, вона відповіла, що для неї це було принципово для прийняття рішення щодо вкладання грошей у новий бізнес. І це в 11 років! 🙂

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.