Київ
Як навчити дитину вирішувати конфлікти
01.03.19
5548

Як навчити дитину вирішувати конфлікти

«Якщо з першого шкільного дня дітям показувати цінність їхньої думки, їхнього враження, то вони поступово будуть звикати до того, щоб приймати і думку інших та ставитися до неї з повагою.»

✓ Як навчити дітей раціональним методам вирішення конфліктних ситуацій;
✓ Чим відрізняється заняття «Я – Особистість» від традиційних виховних годин;
✓ Яку роль у вихованні дитини грає правильний розпорядок дня.

Своїм досвідом ділиться експерт у роботі з дітьми та підлітками, психолог, тьютор, спікер TEDxKyiv – Юлія Ліхоліт.

Дуже часто діти говорять: «я з тобою не згоден». Конфлікт на цьому рівні вирішити не можна. Потрібно йти далі, наприклад, запитати: «чому ти не згоден, чому твоя думка відрізняється?». Таким чином ми спускаємося з рівня позицій до рівня інтересів. І тоді вже можемо вести діалог.

Як на мене, коли у дітей в КМДШ відбувається конфлікт, то його намагаються перевести з позицій у поле інтересів, адже думку дитини тут поважають. Якщо інколи діти не погоджуються один з одним, або виникає дискусія щодо предметного питання, вчитель показує цінність кожної відповіді, важливість різноманіття думок. Адже, якби всі мислили однаково, ми б не розвивалися, не робили б жодних відкриттів.

Що стосується методів, я вважаю, що краще починати з найпростіших:

Коли не подобається, як до тебе ставляться: (1) – дивишся в очі «опоненту»; (2) – ставиш руку вперед та кажеш «СТОП»; (3) – описуєш свої почуття, кажеш, що тобі неприємно; якщо це не допомагає, (4) – звертаєшся до дорослого.

НУШ в своєму онлайн-курсі пропонує методику «Коло вибору» – коли на стіні класу вивішується багато листів-варіантів вирішення конфліктних ситуацій. Залежно від того, що сталося, дитина обирає варіант, що підходить саме для її ситуації. Учень повинен керуватися не своїми емоціями, а раціональним підходом. Інструкції повинні бути обов’язково, вони мають увійти у звичку та поведінку дитини.

Дуже важливо позбутися стереотипу, що «виховні години» – це уроки, на яких читають мораль. Насправді, будь-яку тему можна по-різному обговорювати з дітьми. Не потрібно проблемну ситуацію дитини вирішувати за участі однокласників. Можна висвітлити ситуацію в узагальненому вигляді та обговорити шляхи її вирішення разом із дітьми. Наприклад, можна показати їм картинку, на якій графічно відображено конфлікт або акт неповаги; запитати у дітей, що вони думають або які почуття, на їхню думку, виникають у героя картинки.

Тобто ми беремо світовий досвід та застосовуємо його до рівня досвіду конкретної дитини, не вдаючись до подробиць, імен та проблем індивідуума. Ми можемо обговорювати проблему, але ми не можемо та не маємо права принижувати когось із дітей або читати мораль.

Зараз я працюю над програмою «Я – Особистість» для початкової школи КМДШ – розробляю річний та поурочний плани. У кожного учня буде своя папка з роздатковими аркушами для уроку, в якому, в тому числі, він зможе давати вчителю зворотній зв’язок – наскільки урок був цікавим та зрозумілим. Якщо на занятті ми будемо говорити про тайм-менеджмент, то в зошиті будуть такі запитання: Як ви вважаєте, чому важливо не запізнюватися? Як ви розшифруєте поняття «тайм-менеджмент»? Тобто ті речі, що допоможуть зрозуміти, як діти засвоїли матеріал.

Дітям, особливо у початковій школі, важливо РОЗУМІТИ алгоритм та послідовність своїх дій. Без допомоги дорослих не обійтися. Тому, в першу чергу, потрібно налаштувати внутрішньосімейну систему.

Якщо дитина через мультики не хоче йти до школи, можна з нею «укласти угоду» – «ми дивимося улюблений мультик, але протягом відведеного часу». Дітям потрібні правила та розписаний розпорядок дня, щоб відчувати себе в безпеці. Коли існує щоденний розпорядок, це входить у звичку.

Але, якщо ранкові примхи – одноразовий випадок, який зазвичай не властивий дитині, то я схиляюся до того, що краще запізнитися в школу, але не відводити дитину в сльозах на перший урок. Треба затриматися вдома та попрацювати над проблемою – поговорити з дитиною, чому вона так реагує, які її почуття. Якщо важко описати словами, можна це зробити за допомогою кольорів – «який у тебе колір настрою, яким він був вчора, як ти думаєш, яким він стане, коли ти підеш до школи?» Поступово дитина почне розповідати, чому вона хоче або не хоче йти до школи. Можна навіть перевести це в якусь гру.

Конфлікти – невід`ємна складова розвитку. Під час вирішення конфліктної ситуації дитина вчиться домовлятися, знаходити нові шляхи вирішення питань, по-іншому дивитися на проблему та працювати у команді.

Що почитати та подивитися на тему:

 

© КМДШ


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Вам може бути цікаво
Більше матеріалів
Цікаве від КМДШ без спаму
Отримуйте корисні статті, новини та анонси подій
Ваше ім'я *
Помилка заповнення
E-mail *
Помилка заповнення
Підписатися

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: